На початку 60-х років ХХ століття у східній частині міста Житомира виник новий великий промисловий район, тут почав працювати поряд з іншими підприємствами Житомирський льонокомбінат.
З метою підготовки кваліфікованих робітників для Житомирського льонокомбінату згідно наказу начальника Головного управління професійно – технічної освіти при Раді Міністрів Української РСР №26 від 22 березня 1965 року та наказу начальника обласного управління професійно – технічної освіти №96 від 10 травня 1965 року було відкрито міське професійно – технічне училище №9 м. Житомира
В цей період училище займало один корпус, в якому розташовувалися 8 кабінетів, виробничі майстерні з 2 прядильними машинами та декількома ткацькими верстатами
В 10 навчальних групах навчали учнів за професіями: ткач; прядильник; крутильниця; мотальниця; рівничниця, стрічкарка; помічник майстра.
Інженерно – педагогічний колектив налічував 18 майстрів і викладачів. Перший директор ПТУ №9 – Яблокова Алевтина Михайлівна.
У 1971 – 1972 роках базове підприємство побудувало гуртожиток, нові майстерні, навчальний і побутовий корпуси, розраховані на 600 учнів.
Профтехучилище набуло статусу середнього. З 1979 року колектив училища очолює Надія Григорівна Міненко. Її самовіддана, творча праця як викладача відмічена медаллю “За трудову відзнаку”, а у 1995 році за вагомий особистий внесок у розвиток національної освіти, запровадження сучасних методів навчання і виховання молоді їй присвоєно почесне звання “Заслужений працівник народної освіти України”.
Створюються швейна майстерня, майстерні ручної та машинної вишивки. На той час училище має 7 навчально – виробничих майстерень та лабораторій, 19 спеціалізованих кабінетів, актовий зал на 180 місць, спортзал, бібліотеку з книжковим фондом понад 40000 примірників, їдальню на 200 місць, гуртожиток на 400місць.
Колектив училища готує висококваліфікованих спеціалістів для текстильної та швейної промисловості за фахом: ткач; прядильник; оператор швацького устаткування, швачка; швачка, вишивальниця; кравець – вишивальниця; швачка, кравець, закрійник; слюсар – ремонтник швацького устаткування; помічник майстра на базі 9 та 11 класів.
З 01.09.2004 року змінилася назва навчального закладу на Житомирський професійний ліцей текстильних технологій.
Враховуючи належний рівень організації навчальної, виробничої, виховної, методичної діяльності, матеріально – технічної забезпеченості, наявності в регіоні потреби в робітниках високого рівня кваліфікації, Міністерство освіти і науки України прийняло рішення про зміну статусу навчального закладу . Тому з 19 вересня 2008 року ми називаємось державний професійно-технічний заклад “Житомирське вище професійне училище сервісу і дизайну“.
Наказом Міністерства освіти і науки України від 21.06.2017 №892 “Про реорганізацію професійно-технічних навчальних закладів міста Житомира, зміну типу і назви навчального закладу Державного професійно-технічного навчального закладу “Житомирське вище професійне училище сервісу і дизайну” було приєднано Житомирський професійний ліцей харчових технологій.
З 2006 року училище є першим у рейтингу ПТНЗ Житомирщини та входить у 100 кращих ПТНЗ України. Училище стало лауреатом і нагороджено дипломами громадських акцій “Флагман освіти України” за вагомий внесок у розвиток іміджу освіти і науки України у 2010р., 2011р. Матеріали про навчальний заклад занесено до книг “Флагман освіти України” (2010р.,2011р.), а також до Енциклопедії професійно-технічної освіти України (2012р.). Матеріали про училище занесено до книги “Гордість України-міста-ювіляри 2014”.
Указом Президента України від 16.03.2012р. №199/2012 директорові училища Світлані Олександрівні Мосейчук було присвоєно почесне звання “Заслужений працівник освіти України”.